пос. Югыдъяг

Гортын и Европаын

Иван Григорьевич Опарин чужис Мысын. Кыдзи и мукӧд челядь, котраліс школаӧ, отсасис бать-мамлы, уджаліс колхозын. Великой Отечест­веннöй война пансигӧн сылы тырис 16 арӧс. Фронт вылӧ босьтісны 1943 воын. Веськаліс Украинскöй фронт вылӧ, лоис автоматчикӧн.

Вуджисны кось бöрся кось. Тышъяс водзын сюрліс шойччыштны зэв регыд. Салдатъяс лыддисны письмӧяс, гортсяньыс воöм юӧр налы вӧлі медся донаторйӧн. Гижисны и асьныс дженьыдик письмöяс. Некод эз тӧд, мый виччысьӧ найӧс сьӧкыд, вир кисьтана тышын, аддзысьласны-ӧ сэсся матыссаясныскӧд. Кодлӧн нопъяс эм кӧлуй, ӧдйӧ вежсьӧны-пасьталӧны: сӧстӧм паськӧмнад пӧ и кувны кокньыдджык.

Фронтӧвиклӧн туйыс вӧлі сьӧкыд. Васӧд да кӧдзыд окоп салдатъяслы вӧлі эз сӧмын сайӧдчанінӧн, но и оланінӧн да узьланінӧн. Кынмалӧм, тшыгъялӧм, биа косьын ёртъясӧс воштӧм — сюраліс ставыс. Но некор эз усьны сьӧлӧмнаныс, медся сьӧкыд дырйи весиг кужисны шмонитны.

Иван Григорьевичлы медся тӧдчанаӧн, дыр казьтыланаӧн вӧлі Киев дорын тыш. Ёртъясыскӧд мездіс керка, кытчӧ овмӧдчылӧмаӧсь немечьяс, восьтісны батальонъяслы туй. Тышыс вöлі зэв ёсь, вӧрӧг водзсасис бӧръя мортӧдз. Паляліс госпитальын нин, кӧні шуисны, мый сійӧ тӧлысьысь нин дыр куйлӧ садьтӧг. Тайӧ косяс повтӧг тышкасьӧмысь Иван Григорьевичлы вичмӧдісны Великöй Отечественнöй войналысь мöдöд тшупӧда орден.

Немечьясӧс зыригӧн коми зон доймыліс да контузитчыліс душ-мӧдысь на. Но Иван Григорьевичлы вӧлі сьöлöм вылас бур сыысь, мый чесьтöн дорйис Айму, Европалысь муяс дорйигӧн кузяла восьлаліс кисьыс автомат лэдзлытӧг. Победа лун вочааліс Варшаваын. Гортас бергӧдчис сӧмын вит во мысти, сы вӧсна мый служитіс Потсдамын, видзис сійöс.

Служба бӧрын бӧр локтіс Мысӧ, уджаліс милиционерӧн. Сэсся вуджис овны Помӧсдінӧ, сёрӧнджык — Югыдъягӧ. 18 во на вӧлі милиционерӧн. Кувсис 2013 воын.

Галина КОКОВКИНА,

Виктория КУЦКО.

Югыдъяг.

Парма гор, 2015, Май 7 лун.

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека